Назва села виникла через поселення, яке виникло навкруги Корчми, розташованої неподалік проїздного шляху.
Знаходиться село за 3 км від Яропович, біля рівчака Бродок, що впадає в Ів’янку і в Тетерів. Жителів села було в 1864 році 633 чоловіки. Землі — 734 десятин
Село належало рідним сестрам Івановським: Діонісії ( в заміжжі Понятовська) і графині Констанції ( в заміжжі — Ржевуська). Була дерев'яна Церква Пантелеймонівська, 7-го класу. Мала землю згідно указаної пропорції. Побудована в 1789 році (як костьол). Потім була приєднана до православної парафії в 1839 році. Радянську владу в селі встановлено в січні 1918 року. Але в роки громадянської війни влада в селі часто змінювалась. Остаточно була встановлена в середині 1920 року. Були створені ревком і комнезам, які сприяли втіленню в життя заходів радянської влади. В 1929 році був утворений колгосп «Перемога». В склад колгоспу входило 200 селянських господарств, членів колгоспу було 415 чоловік. Землі було закріплено за колгоспом 1224 га в т.ч. орної — 1110 га, сінокосів — 55 га, інших угідь — 59 га. Об’єднання селян в колгосп проходило в гострій класовій боротьбі. Але найстрашніше — страшний голодомор 1932-1933 років. Голод в селі пройшов через більшість селянських сімей, розорених колективізацією. Після голодомору поступово все відроджувалось. Стало трохи краще жити. Але мирне життя було перерване війною. 22 червня 1941 року здійснила напад Гітлерівська Німеччина на Радянський Союз. Увесь наш народ піднявся на захист Батьківщини. 27 грудня 1943 року село Корчмище було звільнене від окупантів. Багато лиха завдали трудящим села загарбники. Збиток колгоспу становив 11.353.154 крб., а селу — 8.578.728 крб та сільській раді — 2460 крб. (акт від 6 квітня 1944 року). Потрібно відмітити, що Корчмище під час війни гітлерівці 2 рази бомбили та 1 раз піддавали артилерійському обстрілу. В 60-х роках XX століття колгосп «Перемога» був з’єднаний з колгоспом «Червона Зірка» с.Степок. Назвали колгосп «Червона Зірка». На території с.Степок розмістили центральну садибу господарства, за яким закріплено було 2866,66 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 2442,6 га орної землі. Провідними культурами були: зернові культури, цукрові та кормові буряки. Розвинутим було м’ясо-молочне тваринництво. Важливою галуззю було рибне господарство
В 30-ті роки в селі комуністами було знищено місцеву церкву, зараз там побудована крамниця.
В 2000-х р. місцевий мецената Миколи Оселедчук, побудував нову, завсім поруч. Зараз в церкві зберігаються часточка мощей Святого Велекомученника Пантелеймона і якщо молитися коло цієї ікони, то вона дарує людині зцілення. А над церквою із супутника Ви можете спостерігати справжнє диво- світиться хрест.
З інфраструктури у селі є магазини та фельшердський пункт.
Саме в селі Корчмище з-під землі б'є п'ять джерел, які розпочинають річки Житомирського району, та є колодязі, якими користуються люди ще з 1600 років.
З колодязя, який навпроти церкви у с. Корчмище пила вода Катерина ІІ, коли подорожувала цими місцями.
Найбільше фермерське господарство СТОВ "ХЛІБОРОБ", яке вирощує зернові.
