Волиця — село, центр сільської Ради. Розташована на лівому березі річки Ів’янки (притока Тетерева), за
За самовіддану працю 106 трудівників села нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, серед них учителька О. С. Ремезова — орденом Леніна, завідуючий свинофермою О. І. Рокитенець, свинарка Н. А. Паук, колишній бригадир І. Й. Василевський — орденом Трудового Червоного Прапора.
Село вперше згадується у 1605 році.
Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 1926 року організовано садово-городнє товариство «Праця», а також машинне товариство.
232 жителі села брали участь у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни, з них 113 — віддали своє життя за свободу і незалежність Країни Рад, 99 — відзначені орденами і медалями. Уродженець села П. І. Красовський за відвагу і хоробрість, виявлену в боях з ворогом, став повним кавалером ордена Слави.
1956 року споруджено пам’ятник, а 1965-го — обеліск Слави воїнам, які загинули під час визволення села від гітлерівських окупантів.
Уродженець села І. Г. Талько — доктор медичних наук.
