На особливу увагу заслуговує порядок оформлення спадкових прав на землю, в тому числі – на земельні паї

  • 450

Фото без опису

 

    Цивільне законодавство України визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування – це багатоетапна процедура, яка відбувається в порядку, чітко регламентованому законом. Перш ніж перейти до особливостей оформлення спадкових прав на земельний пай, скажу декілька слів про загальні процедурні вимоги.  

За останній рік, у зв'язку з введенням на всій території України воєнного стану, процедура спадкування зазнала певних змін. Суттєві зміни стосуються строків прийняття спадщини, які у мирний час становили 6 місяців з дня відкриття спадщини (смерті спадкодавця). На час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється, але не більше ніж на 4 місяці. Таке ж правило обчислення строків діє і для відмови від прийняття спадщини. Таким чином, строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття збільшено до 10 місяців. Зазначені зміни закріплені у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (зі змінами та доповненнями) і діють до скасування або припинення воєнного стану.

Оформлення прав на спадкове майно, а саме – видача спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, здійснюється після закінчення зазначеного строку для прийняття спадщини.Фото без опису

   Зазнала певних змін і процедура заведення спадкової справи. В умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Відповідні положення передбачені наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року  № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату».

   Принагідно зазначу про порядок звернення до нотаріуса для прийняття спадщини та заведення спадкової справи. В умовах воєнного стану спадкоємці не завжди мають можливість звернутися до нотаріуса особисто та безпосередньо подати заяву про прийняття спадщини. Для таких випадків законодавство передбачає можливість направлення заяви про прийняття спадщини поштою. У такому випадку справжність підпису заявника на заяві про прийняття спадщини має бути засвідчена нотаріально. Якщо ж заявник перебуває за кордоном, засвідчити справжність підпису він може у консульській установі України у державі свого перебування або звернутися з цією метою до іноземного нотаріуса. У випадку засвідчення справжності підпису іноземним нотаріусом може знадобитися подальша легалізація заяви та переклад на українську мову.  Після належного оформлення заява направляється українському нотаріусу поштою. Крім того, подати заяву про прийняття спадщини можна, направивши електроне повідомлення, скориставшись доступним функціоналом  Укрпошти. Такі способи подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, як у мирний час, так і під час дії правового режиму воєнного стану. 

 Таким чином, законодавець в значній мірі спростив процедурні вимоги, чим забезпечив необхідні умови для охорони та захисту спадкових прав громадян в умовах воєнного стану. Поряд з цим, належне дотримання чинних законодавчих вимог, своєчасне звернення до нотаріуса, подання необхідних для оформлення спадщини документів – залишається у зоні відповідальності спадкоємців. 

На особливу увагу заслуговує порядок оформлення спадкових прав на землю, в тому числі – на земельні паї.

Поняття земельного паю прийшло до нас у далекому 1995 році з прийняттям Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Указ встановлює, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пай – це умовно виділена членові колективної сільськогосподарської організації земельна частка.

Спадкування земельного паю, як і іншого майна, відбувається на підставі заповіту або закону. Якщо спадкодавець не склав заповіту, то спадкоємці отримують право на спадкування на підставі закону – відповідно до визначених у Цивільному кодексі України черг.

Для підтвердження наявності прав на земельний пай спадкоємці повинні подати нотаріусу такі документи:

  • Державний акт на право власності на землю або витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Даний документ засвідчує право власності спадкодавця на землю, яка вже сформована у ділянку, із закріпленням її меж та присвоєнням кадастрового номера

або

  • Сертифікат на право на земельну частку (пай) Такий документ підтверджує наявність у спадкодавця права на виділення земельної ділянки. Сертифікат є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту на право власності на землю (пункт 17 розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також можуть бути: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За наявності державного акту на право власності (або витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), нотаріус здійснить реєстрацію права власності спадкоємців шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру.

Якщо право на земельний пай підтверджується сертифікатом, нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. В подальшому спадкоємцю потрібно буде здійснити процедуру виділення земельної ділянки у натурі, присвоїти ділянці кадастровий номер та завершити процедуру реєстрації права власності на земельну ділянку.

Якщо у розпорядженні спадкоємця відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай), заінтересованому в оформленні спадкових прав спадкоємцеві потрібно звертатися до суду з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування. Позивачеві необхідно довести, що спадкодавець за життя мав відповідні права на пай. 

З комплексного аналізу земельного законодавства України слідує, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов:

  • перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства
  • отримання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю
  • включення особи до списку, доданого до цього акту

Як свідчить актуальна судова практика, зазначені умови можуть підтверджуватися, зокрема,  витягами з Книг реєстрації сертифікатів на земельні частки (паї), із зазначенням реквізитів виданого сертифікату, які надаються територіальними органами Держгеокадастру; витягами з Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю; довідками від сільських, селищних рад із зазначенням відомостей про земельні ділянки, які обліковуються за спадкодавцем.

Після отримання позитивного рішення суду спадкоємець зможе завершити процедуру оформлення спадщини, отримати свідоцтво про право на спадщину і в подальшому – завершити процедуру виділення земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку.

На завершення зазначу, що в умовах дії воєнного стану законодавець в певній мірі спростив вимоги до процедури спадкування, чим захистив права спадкоємців. Поряд з цим, успішне завершення оформлення спадщини як у мирний час, так і у часи війни, потребує дотримання законодавчих вимог. Зазначене твердження є особливо актуальним, коли мова йде про спадкування паїв, земельних ділянок та іншого нерухомого майна.

  Також слід зазначити, що Головне управління ДПС у Житомирській області та Житомирська обласна військова адміністрація ведуть постійний контроль за орендними відносинами між власниками земельних часток (паїв) та їх орендарями, своєчасною сплатою орендної плати, ПДФО та земельного податку, а також за  відповідністю виплат нарахуванням. Про, що свідчать численні запити та листи до органів місцевого самоврядування щодо подання відповідної інформації.