В Мінагрополітики запевняють, що підстав для різкого зростання вартості продуктів немає
На базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту – вони експортуються виключно через видачу ліцензій: щоразу розглядається звернення експортера – відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.
Про це перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів в ефірі телеканалу «Київ» - повідомила 18 квітня пресслужба Мінагрополітики.
Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, – цукор, крупи, борошно, соняшникова олія – здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає.
«Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», – наголосив Тарас Висоцький.
За його словами, наразі майже в усіх областях України триває посівна – засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично Україна 70 % продукції експортувала, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.
«До війни експорт аграрної продукції становив 40 % від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70 %. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», – акцентував Тарас Висоцький.
Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо – у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.
«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», – сказав перший заступник міністра.
Нагадаємо, цієї весни всіма категоріями господарств Житомирської області передбачається посіяти 389,0 тис. га ярих зернових та зернобобових культур, що на 13,5 тис. га більше ніж у минулому році, зокрема, серед пізніх зернових культур посівна площа кукурудзи на зерно складе 290,1 тис. га, що на 10,7 тис. га більше ніж у 2021 році, гречки – 15,2 тис. га, що на 200 га більше, проса – 4,3 тис. га, що на 100 га більше ніж у 2021 році.
