ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення діяльності системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112

Верховна рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законів України: 1. Частину третю статті 47 Закону України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338 з наступними змінами) викласти в такій редакції: «На ділянках доріг, вулиць та на залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчий заклад охорони здоров’я, який може забезпечити надання екстреної медичної допомоги або іншої медичної допомоги, напрямок руху та відстань до нього, а також інформація про телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстрену комунікацію за єдиним телефонним номером 112.».

2. У Законі України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 560 з наступними змінами): 1) у статті 1: у частині першій: пункт 1 викласти в такій редакції: «1) екстрена комунікація – зв’язок за допомогою міжособистісних електронних комунікацій між кінцевим користувачем, комунікаційним центром «Служба 112» (далі – Служба 112) та оперативно-диспетчерськими службами з метою запиту й отримання екстреної допомоги від екстрених служб;»; МВС України Ì00007596820Î Підписувач Монастирський Денис Анатолійович №1523/1/35-2022 від 14.01.2022 Сертифікат 5FBB77F7B650371D04000000CCD1000013BA0100 759682 2 після пункту 3 доповнити новим пунктом 3 1 такого змісту: «31 ) екстрена служба – служба, що забезпечує організацію надання та надання екстреної допомоги населенню (пожежна охорона – 101, Національна поліція України – 102, екстрена медична допомога – 103, аварійна служба газу – 104);»; у пункті 4 після слів «оперативно-диспетчерські служби –» доповнити словами «складові частини екстрених служб, що представляють собою»; пункт 5 викласти в такій редакції: «5) підрозділи екстреної допомоги населенню – складові частини екстрених служб, що представляють собою підрозділи аварійно-рятувальних та аварійних служб, Національної поліції України, інших правоохоронних органів, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інших закладів охорони здоров’я системи екстреної медичної допомоги тощо, які працюють у цілодобовому режимі, оснащені необхідними технічними засобами та надають екстрену допомогу населенню;»; після пункту 5 доповнити новими пунктами 6 та 7 такого змісту: «6) система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (далі – система 112) – сукупність визначених цим Законом суб’єктів, які з використанням електронних комунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів забезпечують за принципом «єдиного вікна» організацію надання екстреної допомоги населенню; 7) інформаційно-комунікаційна система 112 – складова частина системи 112, що є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та представляє собою сукупність програмно-апаратного комплексу й електронних комунікаційних мереж, призначених для прийняття й обробки екстрених комунікацій, передачі інформації про них відповідним оперативно-диспетчерським службам, які доводять її до відповідних підрозділів екстреної допомоги населенню для надання такої допомоги.»; доповнити частиною другою такого змісту: «2. Інші терміни в цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, у Законах України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах», «Про електронні комунікації», «Про екстрену медичну допомогу».»; 3 2) у статті 3: частину другу викласти в такій редакції: «2. До суб’єктів системи 112 належать Служба 112, оперативнодиспетчерські служби та підрозділи екстреної допомоги населенню.»; доповнити новою частиною 2 1 такого змісту: «21 . Служба 112 є структурним підрозділом установи, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.»; у частині третій слова «підрозділів екстреної допомоги населенню.» замінити словами «екстрених служб 101, 102, 103 та 104.»; після частини четвертої доповнити новою частиною п’ятою такого змісту: «5. Система 112 організовується таким чином, щоб забезпечити доступ до єдиного телефонного номера 112 та телефонних номерів екстрених служб 101, 102, 103 та 104 всім особам, що перебувають на території України, у тому числі особам з інвалідністю та особам, що не володіють державною мовою.»; 3) абзац третій пункту 4 частини третьої статті 5 виключити; 4) у статті 6: у частині першій: в абзаці першому слово «забезпечують» замінити словом «забезпечує»; пункт 4 викласти в такій редакції: «4) зворотній зв’язок із кінцевими користувачами протягом усього часу надання екстреної допомоги;»; частину другу виключити; у частині третій слова «та їх аудіозаписи» замінити словами «, їх аудіозаписи та інші дані в разі їх наявності»; частину четверту викласти в такій редакції: 4 «4. Для забезпечення оброблення екстрених комунікацій за номерами 112, 101, 102, 103, 104 Служба 112 та оперативно-диспетчерські служби мають право використовувати інформацію, що міститься в базах даних постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, зокрема: для абонента фіксованого голосового зв’язку – номер абонента, прізвище, ім’я, по батькові, найменування та місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання (зокрема в разі наявності інших мережевих ідентифікаторів абонентів); для абонента мобільного зв’язку – номер абонента та місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання абонента на момент здійснення екстреної комунікації.»; частину п’яту після пункту 5 доповнити новими пунктами 6–8 такого змісту: «6) документування процесу організації надання та надання екстреної допомоги; 7) взаємодію із Службою 112; 8) перевірку достовірності отриманої інформації в межах компетенції та наявних ресурсів.»; частину восьму викласти в такій редакції: «8. Інформація про екстрену комунікацію, кінцевого користувача, який її здійснив, та інші дані, що стосуються такої комунікації, підлягають зберіганню в інформаційно-комунікаційній системі 112 протягом п’яти років.»; 5) після статті 6 доповнити новими статтями 6 1 та 6 2 такого змісту: «Стаття 6 1 . Доступ до даних та метаданих 1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, забезпечує доступ Служби 112 та оперативно-диспетчерських служб до геопросторових даних та метаданих національної інфраструктури геопросторових даних через національний геопортал відповідно до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних». 2. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, у власності та/або в розпорядженні яких знаходяться 5 системи фіксації громадських місць, зобов’язані забезпечити Службі 112 та оперативно-диспетчерським службам цілодобовий онлайн-доступ до відповідних фактичних даних із результатами фіксації (фотознімки або відеозаписи) технічними засобами (приладами контролю) громадських місць та метаданих до них, сформованих зазначеними технічними засобами (приладами контролю). Стаття 6 2 . Захист персональних даних 1. Суб’єкти системи 112 зобов’язані: 1) забезпечити конфіденційність та безпеку обробки персональних даних, а також захист основних прав та свобод людини, зокрема права на недоторканість приватного життя, відповідно до вимог чинного законодавства; 2) забезпечити конфіденційність та безпеку даних, які вносяться, обробляються та зберігаються в інформаційно-комунікаційній системі 112 відповідно до Законів України «Про захист інформації в інформаційнокомунікаційних системах» та «Про захист персональних даних».»; 6) статтю 7 викласти в такій редакції: «Стаття 7. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення системи 112 1. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення системи 112, у тому числі фінансування створення, експлуатації та обслуговування інформаційнокомунікаційної системи 112, підключення Служби 112 до електронних комунікаційних мереж, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом.»; 7) після статті 7 доповнити новою статтею 7 1 такого змісту: «Стаття 7 1 . Відповідальність за порушення законодавства у сфері екстреної допомоги населенню 1. Особи, винні в порушенні законодавства у сфері екстреної допомоги населенню, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.»; 8) у тексті Закону слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту», «екстрений виклик» та «центри 112» у всіх відмінках замінити словами «Міністерство внутрішніх справ України», «екстрена комунікація» та «Служба 112» у відповідних відмінках відповідно. 6 3. У частині першій статті 4 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради, 2013 р., № 30, ст. 340 з наступними змінами) слова «виклику екстреної допомоги» замінити словами «системи екстреної допомоги населенню». 4. У Законі України «Про електронні комунікації»: 1) у пункті 3 частини першої статті 103 після слів «екстрених викликів» доповнити словами «(екстрених комунікацій)»; 2) доповнити статтю 108 частиною третьою такого змісту: «3. Відключення кінцевого обладнання підрозділам Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону, з’єднувальних ліній екстрених служб здійснюється в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.»; 3) у статті 118: частину першу викласти в такій редакції: «1. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані безоплатно надавати кінцевим користувачам, включаючи осіб з інвалідністю, електронну комунікаційну послугу виклику та забезпечувати з’єднання з комунікаційним центром «Служба 112» за єдиним телефонним номером 112 та оперативно-диспетчерськими службами, що приймають екстрені комунікації за номерами 101, 102, 103, 104, а також надавати інформацію про ці комунікації комунікаційному центру «Служба 112» та оперативно-диспетчерським службам.»; частину п’яту викласти в такій редакції: «5. Для забезпечення якісного та своєчасного оброблення екстрених комунікацій, що надходять до комунікаційного центру «Служба 112» та оперативно-диспетчерських служб за номерами 112, 101, 102, 103, 104, постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні 7 подавати комунікаційному центру «Служба 112» та оперативно-диспетчерським службам інформацію про виклики (екстрені комунікації): для абонента фіксованого голосового зв’язку – номер абонента, прізвище, ім’я, по батькові, найменування та місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання (зокрема в разі наявності інших мережевих ідентифікаторів абонентів); для абонента мобільного зв’язку – номер абонента та місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання абонента на момент здійснення екстреної комунікації.»; 4) пункт 5 частини першої статті 119 викласти в такій редакції: «5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі щодо розташування термінального обладнання. Ця вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію до комунікаційного центру «Служба 112» та екстрених служб за номерами 112, 101, 102, 103, 104;». II. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців із дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону. Голова Верховної Ради України