Тридцять п'ята річниця Чорнобильської катастрофи
Тридцять п'ята річниця Чорнобильської катастрофи
Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.
26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.
Аварія на ЧАЕС світовим співтовариством визнана найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, а тому належне відзначення 35 річниці аварії на Чорнобильській АЕС – спільне завдання представників влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, жителів країни та нашої області.
Над подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи зараз працюють понад 40 країн світу, які надають підтримку у ліквідації наслідків аварії та забезпеченні сталого розвитку і майбутнього територій, що зазнали радіаційного ураження внаслідок аварії. За ці десятки років ситуація навколо Чорнобильської станції та у зоні відчуження суттєво змінилася на краще, але багато питань ще не вирішено. Українці та увесь світ мають знати правду не лише про причини і наслідки аварії на ЧАЕС та їх ліквідацію, а й про сьогодення та майбутнє Чорнобильської зони відчуження.
Серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС на території Волицької ТГ на сьогодні живими залишилися: Петро Павленко, Володимир Ходаківський, Олександр Кизимчук, Анатолій Люлько, Олег Метелиця, Ігор Пащенко, Володимир Проценюк, Петро Скороход, Василь Якимець, Микола Головко, Анатолій Кириєнко, Юрій Рекун, Валерій Гарбар, Олег Корбут, Іван Мініч, Олександр Шершень.
Значна частина ліквідаторів аварії вже пішла з життя, багато з них борються з тяжкими хворобами, спричиненими в першу чергу радіацією.
Сподіваємося, що їхній подвиг не буде забутий нащадками, а нинішнє покоління зробить належні висновки щоб не допустити подібної трагедії.
Честь і слава їм.
